?

Log in

No account? Create an account

March 5th, 2017

З усіх відомих ненажер
Страшніш за всіх Шкарпеткожер.
Він чемно ходить по хатах,
Й на одяг весь наводить жах.
Тремтять сорочки і спідниці,
Ті, що не в шафі на полиці.
Здригаються домашні штані,
Що їх забули на дивані.
І навіть джинси, модні дуже,
Вже раз нацюняли калюжу.
Проте одежі пощастило -
Шкарпеткожер не здоровило,
Він не дістане й до стільця.
А от шкарпетки - бідолахи,
Їм гірше за всі інші лахи,
І тут вже сміх не до лиця.
Шкарпеткожер завжди голодний.
Він з'їв би і "утюг холодний",
Якби ж то тільки дотягнувсь!
Та він на зріст як пів-серветки,
Тому весь час жере шкарпетки,
Що на підлозі хтось забувсь.
Тож, друже мій, не зволікай!
Шкарпетки швидко позбирай,
Бо як стемніє за вікном,
Шкарпеткам буде ом-ном-ном.
Шкарпеткожер закусить лиш,
А ти - лишишся босоніж.

***
Носки, известно это многим,
Ужасно любят наши ноги.
Ведь ноги (также всем известно)
Ходить умеют повсеместно.

Носки - большие непоседы.
Гулять готовы до обеда,
А может даже и до ночи!
Но ночью нет у ножек мочи.

Носки обиженно вздыхают
И под кроватью засыпают.

Но иногда, пока мы спим,
Приходит к ним Носочный джин.
От временного домоседства
У джина есть с собою средство.

Прошепчет тихо заклинанье,
И все носочные страданья
С успехом можно позабыть:
Ведь джин научит их ходить!

Носки, подумать кто бы мог,
Идут гулять без наших ног!

И если как-то утром рано
Вы под кроватью иль диваном
Не обнаружите носков,
Не говорите странных слов.

Носки всего лишь на прогулке
В соседнем с вашим переулке.
Налейте им сметанки в блюдце,
Они вот-вот должны вернуться.

Tags: